Государственное учреждение культуры

 "Донецкая республиканская библиотека для детей им. С.М. Кирова"

 

меню сайта

выставки

продлить книги

Чтобы продлить книги заполните все поля
E-mail:
ФИО, место учебы, класс:
Отдел библиотеки:

Внимание! У нас новый творческий конкурс!

новый конкурс, варежка деда мороза, донецкая республиканская библиотека для детей

Гуманитарная программа по воссоединению народа Донбасса

поиск по сайту

Вопрос библиотекарю

Уважаемые читатели! Заполнив форму, Вы можете задать любой вопрос нашим библиотекарям
E-mail:
ФИО, место учебы, класс:
Вопрос:

Наша история

                   Бібліотечне «Скільки?»
(незвичний погляд на історію та сьогодення бібліотеки)

                                                 Валентина В’язова,
                                                 директор Донецької обласної
                                                 бібліотеки для дітей ім. С. М. Кірова
 

     В грудні 2012 року нашій Бібліотеці виповнилося 80. Половину з них, починаючи з березня 1973 року, я працюю серед цих книг і людей. Доволі часто ми з колегами згадуємо, як народжувалася Бібліотека, хто працював тут до нас, говоримо про те, скільки всього зроблено, і що очікує нас попереду. Та одного разу я спробувала поглянути на історію рідної Бібліотеки інакше: а й справді, скільки? Скільки було співробітників, скільки було читачів, скільки книжок вони прочитали і ще багато «скільки?» я поставила собі. На деякі запитання я відразу знаходила конкретні відповіді, на деякі ж — лише приблизні. Спробую викласти все на папері.
    Коли ми говоримо про конкретну людину як про ветерана праці, то, звісно ж, озвучуємо її трудовий стаж. Бібліотека теж має власний трудовий стаж, майже недосяжний для звичайної людини. Візьмемо для підрахунку в середньому дев’ятигодинний робочий день та 300 робочих днів на рік, коли Бібліотека радо зустрічалася зі своїми читачами, дарувала їм можливість цікаво і корисно провести вільний час, надавала необхідну допомогу при виконанні освітніх завдань, і отримуємо наступні цифри. Протягом 80 років Бібліотека працювала 24000 днів, або 216000 годин, а це майже 13 мільйонів хвилин, кожна з яких використовувалась тільки з користю для читачів.
      На превеликий жаль не збереглося ім’я дитини, яка найпершою прийшла до Бібліотеки одного грудневого дня 1932 року, записалася до неї і отримала перший формуляр читача за №1. Потім були й інші діти, які під час щорічної перереєстрації отримували формуляр №1, у перші роки функціонування нашої установи — в Бібліотеці взагалі, а з часом, коли в структурі Бібліотеки з’являлися окремі відділи обслуговування, — у кожному з них. Слід зазначити, що формуляри №1 отримують здебільшого найактивніші читачі, як от у поточному році — учень 4-го класу Ялчін Айдін,  п’ятикласник Арсеній Забавський та семикласниця Оля Побережець.
     А скільки ж їх взагалі було за ці роки — хлопчиків і дівчаток, юних читачів, шанувальників книги? Звісно, протягом років і кількість, і склад читачів змінювалися. Наведу декілька цифр. Ось, наприклад, І. Строєва, автор статті «На что жалуются юные читатели», надрукованої в газеті «Социалистический Донбасс» від 24 лютого 1940 року, зазначає, що на початок 1940 року в Бібліотеці було 8559 абонентів, які  протягом 1939 року прочитали 301358 книг. Мине час, і у 2012 році Бібліотека обслужить 18108 читачів, і надасть їм можливість користуватися 370781 примірником документів. Як бачимо, кількість читачів зросла більш, ніж удвічі, проте книговидача лише в 1,2 рази. Зрозуміло, що у сучасних дітей більше джерел отримання інформації та організації дозвілля, ніж було у їх однолітків у далекі 30-ті роки, що, звісно, не може бути приводом для заспокоєння. Та все ж таки, скільки дітей ставали читачами Бібліотеки протягом 80 років? Якщо взяти середній показник на підставі поданих вище цифр, врахувати наявність різниці між обслуженими і зареєстрованими читачами, отримаємо наступний результат — понад мільйон хлопчиків і дівчаток. Справжнє велике Місто Читачів!
   Безперечно, кожен із читачів має особисті читацькі інтереси та уподобання. З метою найповнішого їх задоволення Бібліотека постійно аналізує та вивчає стан фонду, його відповідність інформаційним, освітнім, культурним запитам  користувачів. Щомісяця відділи обслуговування вивчають причини відмов читачам, аналізують їх і передають відділу комплектування і обробки (нині — відділ комплектування фонду і  каталогізування документів) для врахування при подальшій роботі з поповнення фонду бібліотеки.
   Щороку співробітники Бібліотеки проводять індивідуальні та групові аналізи читання, наприклад,  «Книжки для дорослих та дітей на кожен день і на все життя», «Вивчення задовільного попиту на українську літературу за новою шкільною програмою», «Вивчення задовільного попиту на правознавчу літературу»; аналіз наявності та використання книг письменників–ювілярів року та книг–ювілярів; анкетування «Мій співрозмовник — книга», «Читаємо разом», «Що ми знаємо про книгу та бібліотеку», «Книга та читання», «Виявлення читацьких умінь і навичок», «Провідна роль бібліотеки в розвитку дітей дошкільного віку», «Книжки моєї родини»,  «Який я читач», «Сучасні періодичні видання для дітей у дитячій бібліотеці», «Коло читацьких інтересів» та ін., висновки яких спрямовуються  на покращення роботи з читачами, на розвиток читацької культури користувачів.
   Упродовж 80 років кількісний та якісний склад фонду постійно змінювався. Якщо у 1932 році Бібліотека розпочинала свою діяльність з 8000 примірниками видань, то на 01.04.2013 року мала у фонді 229347 примірників документів, переважна більшість серед яких — книги. Інвентарний №1 належить 1-му тому «Большой Советской Энциклопедии» 1926 року видання. Останній документ, який надійшов до Бібліотеки на момент написання статті, — 9-й том «Енциклопедії історії України» 2012 року видання — має інвентарний №630877. Проте, якщо взяти до уваги, що крім книг бібліотечний фонд складається ще й з брошур, газет, журналів, аудіо-, відео- та електронних документів, можемо сміливо стверджувати наступне: мільйон видань вмістилося на полицях бібліотечних книгосховищ, абонементів та читальних залів.
   Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) рекомендує, щоб фонди публічної бібліотеки оновлювалися за 10 років; щоб у фонді було в наявності 10 відсотків видань, які вийшли з друку за останні 2 роки, і 30-40 відсотків видань за останні 5 років; щоб норматив за обсягом надходжень дорівнював в середньому 250 видань на рік на тисячу жителів. Хоча не з нашої провини ці рекомендації не виконуються, все ж почуваємося винними перед читачами. Так, у зв’язку з відсутністю фінансування у 2012 році Бібліотека не мала можливості здійснювати закупівлю книг. Надходження книг, яке протягом року становило лише 404 примірника, відбувалось через обмінний фонд ДОУНБ ім. Н. К. Крупської, в рамках виконання наказу Міністерства культури України від 13.08.2012 р. №853 «Щодо здійснення придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек» та за рахунок книг, отриманих в дар від читачів. Протягом I кварталу поточного року фонд поповнився лише 388 примірниками документів, з них всього 131 книга, решта — періодичні видання. При існуючій фінансовій і ціновій тенденції бібліотечні фонди будуть постійно зменшуватися. Та попри всі негаразди сподіваємося на краще.
   Бібліотека дбайливо ставиться до кожного документа, що надходить до її фондів, але з особливою пошаною — до книг, які були врятовані бібліотекарями в роки Великої Вітчизняної війни або подаровані жителями міста після його визволення. В 90-ті роки минулого століття Бібліотека виділила в окремий фонд 272 таких видання і прийняла рішення про їх довічне зберігання (з усіма наявними на документах виправленнями та позначками). Під час екскурсій Бібліотекою ми показуємо читачам ці книги, даємо можливість доторкнутися або перегорнути сторінки деяких з них і обов’язково підкреслюємо, якими цінними і дорогими вони є для Бібліотеки.
   Будь-який інший документ дитина має право взяти або на абонементі, або для роботи в читальному залі. Цікаво, скільки взагалі за ці 80 років було прочитано і опрацьовано читачами Бібліотеки книг, газет, журналів та інших документів? Якщо візьмемо середню цифру між вже згадуваними показниками книговидачі 1939 та 2012 років, врахуємо роки, коли через об’єктивні обставини показники або були відсутні, або були значно меншими, то після підрахунків отримаємо наступну цифру — майже 20 мільйонів. 
   Щоб прочитати таку кількість видань, читачі мали або самостійно завітати до Бібліотеки, або зустрітися з бібліотекарем під час позастаціонарних заходів. І знову запитання — «скільки?» Скільки відвідувань Бібліотеки, стаціонарних і позастаціонарних, відбулося протягом 80 років? Для підрахунків візьмемо декілька цифр — з початкових і останніх.
   В статті Ю. Певцова «У юных читателей», надрукованій в газеті «Социалистический Донбасс» від 20 вересня 1941 року (звертаємо увагу, що вже через місяць – 21 жовтня 1941 року – місто Сталіно було окуповано німецькими військами), написано, що лише протягом двох останніх місяців 1941 року до Бібліотеки завітали 15000 читачів. Якби не війна, цей показник орієнтовно дорівнював би 90000. Майже через 70 років протягом 2012 року відбулося 154297 відвідувань Бібліотеки. Рахуємо за попередньою схемою і отримаємо такий результат — протягом своїх 80 років Бібліотека радо відкривала двері близько 9 мільйонам відвідувачам, щоб провести їх до чарівної Книжкової Країни, познайомити з новими надходженнями, запропонувати різнопланові заходи.
  Щоб дитина сформувалася як справжній читач, її необхідно зацікавити книгою, адже ніщо не замінить живого спілкування читача з книгою та бібліотекарем. Тому Бібліотека активно запрошує до участі в різноманітних заходах юних відвідувачів, щоб у кожної дитини вже змалечку формувалася потреба в читанні, щоб розвивалася культура читання і культура спілкування. Бібліотека готує для читачів різнопланові екскурсії, літературно–мистецькі композиції, вечори–портрети, години спілкування, фольклорні свята, лялькові вистави, турніри знавців, книжкові марафони, квести, флешмоби та інші заходи. Кожен захід проводиться з використанням мультимедійних засобів. Не забувають бібліотекарі і про невеликі за обсягом та часом підготовки, але дуже дієві та ефективні за наслідками бесіди. Вони посідають в практиці роботи Бібліотеки одне з провідних місць.
   У тому ж 1939 році Бібліотекою було проведено понад 130 бесід, лекцій, літературних диспутів та літературних вечорів, оформлено понад 280 виставок. Протягом 2012 року в Бібліотеці відбулося понад 1,5 тисячі заходів різної тематики, спрямованості та формату, експонувалося майже 200 виставок, тематичних полиць та переглядів. Шляхом нескладних підрахунків дізнаємося, що протягом 80 років в Бібліотеці експонувалося близько 20 тисяч наочних форм та було проведено майже 60 тисяч заходів. Варто згадати такі заходи, як, наприклад, проведені протягом останніх років обласні конкурси дитячої творчості  — «Я і мої права» (1999), «Моя Батьківщина» (2000), «Мої побажання віку майбутньому» (2001), «Бібліотека в моєму житті» (2002),  «І ширшає коло друзів», «Юний читач – 2003 року» (2003), «Малюймо тварин з байок Лафонтена» (2004), «Живої природи душа промовляє» (2005), «Мандруємо книжковим світом» (2006), «Тут Батьківщини моєї початок», «Родина як зірка єдина» (2007), «Добро відкриває серця», «Мова моя калинова» (2008), «Я — громадянин України!» (2009), «В Країні Сонячних Зайчиків» (до 80-річчя від дня народження В. З. Нестайка, 2010), «Живе джерело літературної спадщини Івана Костирі» (до 80-річчя від дня народження, 2011), «Мій рідний край» (до 80-річчя Донецької області, 2012), «Шануймо слово Кобзаря» (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, 2013).
   Як методичний центр Бібліотека надає суттєву методичну і практичну допомогу дитячим бібліотекам області, мережа яких протягом років, звісно,  змінювалася. У 1939 році в області, окрім обласної, налічувалася ще 21 дитяча бібліотека, у 1989 році — 134, у 2009 році — 116, у 2012 році — 108. Бібліотека здійснює тематичні виїзди, виїзди з метою комплексного обстеження стану бібліотек, організовує семінари, творчі майстерні та інші заходи в системі підвищення кваліфікації, проводить видавничу діяльність.
   В різні роки Бібліотека видавала від 10 до 20 методико-бібліографічних матеріалів різної тематики та формату на допомогу дитячим бібліотекам області щодо обслуговування читачів за різними напрямками; бібліографічно-інформаційних продуктів з актуальної тематики (індивідуальні та групові списки читання, пам’ятки, інформаційні листи та інші бібліографічні форми) для користувачів Бібліотеки. Це і рукописні, і видані типографським способом, і надруковані на друкарській машинці або розмножені на ротаторі матеріали, а в останні роки з використанням сучасних засобів  — набрані на комп’ютері та розмножені на принтері або ксероксі.
   Тож протягом 80 років Бібліотека, в середньому, видала майже 1500 пам’яток, рекомендаційних списків, літературних портретів, методико-бібліографічних порад, матеріалів з досвіду роботи дитячих бібліотек області та ін.
   Протягом багатьох років діяльності також зазнавала змін і структура Бібліотеки. Її історія розпочиналась у 30-ті роки 3 відділами. В кінці 1943 – на початку 1944 року Бібліотека так само мала абонемент, читальний зал і відділ комплектування та обробки літератури. В середині п’ятдесятих років в структурі Бібліотеки було вже п’ять відділів: комплектування та обробки літератури, методико-бібліографічний, обслуговування читачів молодшого віку, обслуговування читачів середнього віку, обслуговування читачів старшого віку. В ці ж 50-ті роки методико-бібліографічний відділ був розділений на 2 самостійних відділи, згодом був створений відділ центрального книгозберігання (нині — відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів). У 1973 році відкрив двері для читачів відділ нотно-музичної літератури (нині — відділ мистецтв). У 1985 році в Бібліотеці було створено відділ позастаціонарного обслуговування, у 2003 році — відділ автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів (нині — відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів), у 2007 році були створені сектор реєстрації користувачів та контролю і сектор організації дозвілля для дітей. На сьогодні в Бібліотеці налічується 12 структурних підрозділів, які функціонують на підставі Наказу Міністерства культури України від 22.08.2012 року №900 «Про затвердження примірної структури та примірних штатних розписів комунальних бібліотек» та згідно «Національного класифікатора України. Класифікатора професій» ДК 003:2010.
   Разом з колегами я прагну, щоб наша праця приносила добрі плоди, щоб читачі, відвідуючи Бібліотеку, не тільки знаходили тут для себе потрібну інформацію, отримували необхідний документ, а й відчували затишок і   комфорт, повагу і душевний спокій, тож ми приділяємо значну увагу створенню сприятливого у всіх розуміннях середовища, сприятливої  атмосфери для інтелектуального розвитку юного читача. Якщо після визволення міста у 1943 році Бібліотеці було відведено 3 невеликих кімнати у вцілілому крилі будівлі, читальний зал був розрахований на 60 місць і не міг вмістити всіх бажаючих, а кінець коридору був переобладнаний в абонемент для читачів різного віку, то зараз Бібліотека займає три поверхи лівого крила площею понад 2 тис. кв. метрів у будівлі, в якій розташовані наша Бібліотека та ДОУНБ  ім. Н. К. Крупської. Тож зрозумілим буде наше постійне прагнення і бажання зробити Бібліотеку такою, щоб читачі відчували себе тут як вдома.
   Втіленню цієї мети сприяє, зокрема,  оформлення Бібліотеки — картини, виконані талановитим художником Чибісовим Іваном Андрійовичем, які може бачити кожен, хто піднімається сходами з поверху на поверх; чудові панно у відділі обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів, створені батьком і сином Голощаповими; використання колірної гамми у коридорах та фойє на трьох поверхах і сходах; та, як би дивно це не звучало, меблі, підібрані відповідно до віку наших читачів, м’які іграшки, з якими діти при бажанні можуть пограти або сфотографуватися на пам’ять. Паровозик, маленькі столи та стільчики, стелажі у вигляді будиночків дають дітям можливість уявити себе в казковому світі.
   У відвідувачів середнього та старшого шкільного віку інші запити, вони більш налаштовані на ділове спілкування і задоволення питань, пов’язаних зі шкільною програмою, тому й обстановка розрахована саме на таких читачів. Але перехід цей здійснюється плавно. Наприклад, користувачі абонементу 5-6 класів вибирають книги як на традиційних стелажах, так і на стелажі–слонику або на полицях Арки бажань, біля якої можна сфотографуватися і загадати бажання. 
   На абонементі 7-9 класів інша обстановка, більш придатна, звісно, для тінейджерів. До речі, у 2012 році Бібліотека брала участь в онлайн-фотоконкурсі бібліотечного дизайну «Бібліотечний фен-шуй», який проводився Програмою «Бібліоміст» спільно з Українською Бібліотечною асоціацією, стала одним з переможців у номінації «Приз глядацьких симпатій» та отримала відповідний сертифікат. Симпатії глядачів були віддані куточку на абонементі учнів 7-9 класів. Визнання Бібліотеки переможцем онлайн-фотоконкурсу бібліотечного дизайну «Бібліотечний фен-шуй» саме у номінації «Приз глядацьких симпатій» ми сприймаємо як  значущу і найціннішу нагороду всьому колективу.
   За довгу історію Бібліотеки понад п’ятсот жінок і чоловіків були її співробітниками, адже зміни в структурі завжди вимагають кадрових змін. В 1946 році штат Бібліотеки налічував 18, в 1955 — 28, в кінці 80-х років — 42 бібліотечних працівника. На сьогодні в Бібліотеці працює 48 фахівців, серед яких 31 спеціаліст має повну або базову вищу спеціальну освіту, що становить 64,6% (для порівняння: у 2005 році налічувалося 27 співробітників з повною або базовою вищою спеціальною освітою із 43, що дорівнювало 62,8%).
   В Бібліотеці приділяється значна увага питанню підвищення професійної кваліфікації співробітників з метою забезпечення відповідності між рівнем їх кваліфікації та вимогами і новітніми досягненнями в галузі бібліотекознавства, сприяння виконанню бібліотечними працівниками їх функціональних обов’язків. Окрім років окупації міста у 1941 – 1943 рр. ця робота в Бібліотеці постійно велася і продовжується вестися. Навіть важко підрахувати, скільки заходів в даному напрямку було здійснено в Бібліотеці та які теми обговорювалися.
   На сьогодні система підвищення професійної кваліфікації бібліотечних працівників складається з участі у навчаннях Інституту післядипломної освіти Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв; загально-бібліотечних занять по підвищенню кваліфікації  працівників бібліотеки, а саме інформаційних занять (оглядів професійної преси, нових надходжень, обговорення проблемних питань) та виробничих занять  (лекцій, ділових ігор, семінарів та ін.);  фахового навчання у відділах, яке передбачає стажування молодих спеціалістів з метою вивчення конкретних обов’язків та набуття необхідних практичних і організаторських навичок та навчання на робочому місці нових співробітників відділу, програма якого визначається в залежності від рівня підготовки та досвіду роботи працівника; самоосвіти працівників бібліотеки; творчих відряджень з метою вивчення передового досвіду колег з інших бібліотек; навчання на заочних відділеннях вищих учбових закладів.
   Як відомо, широта та якість бібліотечного обслуговування залежать від стабільності кадрових ресурсів, від їх стажу роботи. На сьогодні чотирнадцять моїх колег працюють в Бібліотеці від 10 до 20 років; дев’ятнадцять — вже понад 20 років, до того ж для чотирьох з них Бібліотека стала першим і єдиним місцем роботи.
  Бібліотека сьогодні — це колектив висококваліфікованих професіоналів і однодумців, який зберігає і примножує досвід попередніх бібліотекарів. Я наведу лише декілька імен.
   Платок Ася Зіновіївна працювала в Бібліотеці з 1945 по 1975 рік. Вона почала працювати у перші повоєнні роки, беручи активну участь у відродженні Бібліотеки, у формуванні книжкового фонду, і багато зробила для популяризації самої Бібліотеки. Вона була людиною ініціативною, відповідальною, творчою, велике значення приділяла індивідуальній роботі з читачами, проведенню індивідуальних бесід,  прилученню до книги, до читання юного та молодого покоління держави. Ася Зіновіївна працювала на ділянках, пов’язаних безпосередньо з обслуговуванням читачів — на абонементі, в читальному залі. Коли був створений відділ обслуговування читачів 1-4 класів, очолила його. З часом вона перейшла до відділу центрального книгозберігання. Ася Зіновіївна поважала кожного читача, кожна дитина була для неї не просто відвідувачем, а, перш за все, особистістю.
   Лейтман Емма Львівна за довгі роки роботи у відділах обслуговування  — з 1948 по 1989 — допомогла не одній тисячі юних читачів стати справжніми людьми з високими моральними переконаннями. Бібліотека була для неї рідним  домом, а читачі — її дітьми.  Працюючи в читальному залі, на абонементі, очолюючи відділ обслуговування читачів середнього та старшого шкільного віку, бібліографічний відділ, вона завжди вважала для себе головним читача з його проблемами, інтересами, запитами. Ерудована, добре обізнана з дитячою літературою, Емма Львівна працювала відповідно до законів бібліотечної науки: книги — для того, щоб ними користуватися; кожному читачеві — необхідну для нього книгу; для кожної книги — свій читач.
    Для Гуріної Майї Філаретівни рішення стати бібліотекарем було зовсім не випадковим, адже невід’ємною частиною її дитинства були книги — «Кобзар» Тараса Шевченка, твори Олександра Пушкіна та інших письменників. У далекому 1952 році молодий спеціаліст, випускниця Харківського державного бібліотечного інституту отримала направлення до Сталінської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва (так тоді називалася наша Бібліотека), а вже через декілька місяців очолила її. Понад 30 років — з  1953 по 1984 — Майя Філаретівна була директором Бібліотеки. Під її керівництвом Бібліотека досягла певних успіхів і не раз нагороджувалася дипломами  та  грамотами.  Майя Філаретівна також була відзначена ювілейними медалями, медаллю «За доблестный труд», іменним годинником Міністерства культури, грамотами та подяками.
   Малихіна Марина Олексіївна познайомилася з Бібліотекою, ще під час навчання у Харківському державному бібліотечному інституті, коли перебувала тут на практиці. Починаючи з 1954 року Марина Олексіївна працює в одному і тому ж відділі — у своєму улюбленому і, як вважає, найголовнішому, відділі комплектування фондів (нині — відділ комплектування фонду і  каталогізування документів), бо не уявляє своє життя без книг, без газет і журналів та інших документів, які поповнюють бібліотечний фонд. За цей час через руки та душу Марини Олексіївни пройшли тисячі книг та періодичних видань, нею написані сотні тисяч карток для службових і читацьких каталогів, створенню і наповненню яких вона приділяла і продовжує приділяти дуже багато уваги.
   Погребняк Ганна Іванівна працювала в Бібліотеці у 1955–1959 роках, спочатку завідуючою науково-методичного відділу, потім бібліографічного, а згодом обіймала посаду заступника директора з наукової роботи. Саме в Бібліотеці за її ініціативи вперше в Україні впроваджується нова структура дитячих бібліотек, зокрема, обласних бібліотек для дітей та юнацтва, створюються окремі відділи обслуговування читачів–учнів 1–4, 5–8, 9–10 класів з абонементами та читальними залами.
   Шерстньова Людмила Іванівна прийшла до Бібліотеки у 1962 році, працювала в багатьох відділах, у 1990 – 2005 роках очолювала відділ зберігання бібліотечних фондів, МБА (нині — відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів). Досконало знала свою роботу, ретельно і старанно ставилася до проблем комплектування, використання і особливо зберігання бібліотечних фондів. Відмінно знала фонд, дбайливо відносилася до  кожного документу, який надходить у відділ. Піклувалася, щоб кожна книга, кожне періодичне видання були в належному вигляді, вимагала від всіх — колег, читачів —  бережливого ставлення до документів. Людмила Іванівна була відзначена Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну плідну працю в галузі культури».
   Муснікова Мара Семенівна працювала в Бібліотеці з 1964 по 2001 рік. Весь цей час вона присвятила роботі з читачами середнього та старшого шкільного віку, працюючи спочатку бібліотекарем, старшим бібліотекарем, а потім завідуючою відділу обслуговування учнів 5-9 класів. Працювала наполегливо і завзято сама і вимагала цього від інших. З притаманними їй тактовністю та урівноваженістю Мара Семенівна завжди вміла знаходити підхід до будь-якого читача, до будь-кого із колег. Вийшовши на заслужений відпочинок, вона не забуває рідну Бібліотеку і продовжує цікавитися станом справ, ділиться спогадами, надає поради.
  Можу згадувати ще безліч імен, розповідати про багатьох колег, і тих, кого знаю особисто, і тих, про кого мені розповідали інші.
  Тридцять років тому і більше прийшли до Бібліотеки і досі плідно працюють (дозволю собі називати їх лише по імені, бо знала і пам’ятаю колег юними) Фіра Цимісова, Олена Джилієва, Антоніна Любимцева, Вікторія Цибульник, Ольга Хохлова, Ольга Лещінська, Ольга Чащіна, Олена Федосенко.
   Молодь, яка влилася в колектив останніми роками, вже встигла зарекомендувати себе грамотними, ініціативними, енергійними, небайдужими, креативними спеціалістами і здобути авторитет як у колег, так і у читачів. Ольга Бабченко, Кристина Солдатова, Поліна Калашнікова, Тетяна Коваленко, Дар’я Блінова, Альбіна Юхненко, Анна Беккер — від них значною мірою залежатиме, якою буде Бібліотека в середині XXI століття.
   Скільки людей, скільки імен, причому імен у буквальному розумінні. Адже на сьогодні в Бібліотеці працюють один Вадим, один В’ячеслав, один Дмитро; одна — Альбіна, Анжеліка, Анна, Антоніна, Дар’я, Єлизавета, Катерина, Кристина, Лідія, Поліна, Фіра, Юлія; дві — Вікторії, Марини; три —  Валентини, Галини, Людмили, Наталі; чотири — Лариси; п’ять — Ірин, Світлан, Тетян; сім — на ім’я Олена та Ольга, до того ж чотири Ольги — співробітниці одного відділу.
    Різними шляхами приходимо ми всі до Бібліотеки, з різних причин покидаємо її, і кожен з нас залишає свій слід в історії Бібліотеки. Для когось, можливо, історія Бібліотеки здається нецікавою, для нас — навпаки. Саме тому протягом останніх років спільними зусиллями колективу були підготовлені і видані «Бібліотечна абетка» (в якій майже до кожної літери підібране відповідне слово або декілька слів з практики діяльності Бібліотеки), «Бібліотечні сходинки» (про історію будівлі, в якій знаходиться Бібліотека, та її структурні підрозділи), «Бібліотечні хроніки» (про історію Бібліотеки), три випуски хронологічного списку статей «Сторінками літопису обласної бібліотеки для дітей ім. С. М. Кірова». Наразі працюємо над підготовкою видання, присвяченого співробітникам Донецької обласної бібліотеки для дітей ім. С. М. Кірова.  
    Мені пощастило народитися, жити і працювати у ті часи, коли наша країна вважалася найбільш читаючою державою у світі, коли найкращим подарунком була Книга. Та часи і смаки змінюються. І сучасну дитину частіше можна побачити з планшетом, смартфоном або ноутбуком, ніж з книгою в руках. Для сучасної дитини комп’ютер — це цілий світ. Світ новий та незвіданий, світ захоплюючих пригод та пізнання невідомого, світ, де можна навчатися та відпочивати. Тож зрозуміло, що роль сучасної дитячої бібліотеки підвищується в багато разів: необхідно передати дітям знання, набуті раніше, і підготувати їх до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише за умови активного використання і впровадження комп’ютерних технологій.
    Наша Бібліотека розпочала процес комп’ютеризації у 2002 – 2003 роках. Наразі в Бібліотеці функціонує 33 комп’ютери, 23 з них об’єднані в локальну мережу та забезпечені Інтернет-зв’язком. Це дає певну можливість як для задоволення інформаційних потреб користувачів та їх обслуговування — доступ до Інтернет, запис на CD/DVD, сканування, користування комп’ютером та ін., так і для оптимізації бібліотечних процесів, зокрема, обробки документів, що надходять до Бібліотеки. Для користувачів у травні минулого року був створений медіа-центр з 4 робочих місць, програмне забезпечення до яких Бібліотека одержала в рамках всесвітньої програми дарування програмного забезпечення компанії Майкрософт. Слід зазначити, що відвідувачі медіа-центру мають право безкоштовного доступу і користування комп’ютерами. Протягом минулого року таким правом скористалися понад 900 користувачів, а лише за 4 місяці поточного року — більше 500, серед яких першою до медіа-центру, а це було 2 січня, завітала активна читачка Бібліотеки семикласниця Марійка Мацегора.
   Бібліотека з 2009 року має офіційний web-сайт — www:childlibrary.donetsk.ua. Якщо на початку функціонування було всього 848 відвідувань сайту, протягом 2012 року — 55336, то протягом 1 кварталу поточного року цей показник вже сягнув 26506 відвідувань. Силами співробітників відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів створено власний web-сайт — http://bibliotekakirov.ucoz.ua, відвідуваність якого на добу становить близько тисячі користувачів. Також Бібліотекою та її окремими структурними підрозділами підтримуються сторінки в соціальних мережах — ВКонтакте, Facebook, загальна кількість відвідувань яких протягом 2012 року становила майже 10 тисяч, а протягом 1 кварталу поточного року — понад 5 тисяч; каналів на YouTube, загальна кількість переглядів яких у минулому році дорівнювала 550695, а з січня по березень 2013 року — майже мільйон. Щомісяця здійснюється аналіз відвідувань web-сайтів Бібліотеки, сторінок в соціальних мережах та каналів на YouTube з метою покращення оформлення та наповнюваності зазначених Інтернет-ресурсів.
Разом з тим нас не може не хвилювати питання формування дитини як читача, бо найголовнішим завданням Бібліотеки вважаємо виховання у дітей любові до книги, заохочування до читання, виховання прагнення того, щоб читання стало, за словами великого гуманіста Василя Сухомлинського, «духовною потребою на все життя».
З метою вивчення ставлення дітей до книги, усвідомлення дітьми значення книги в житті кожного, розуміння ними поняття «вміти читати», визначення кола улюблених книжок Бібліотека постійно проводить різні форми соціологічних досліджень. Скільки їх було протягом 80 років? В різні роки проводилося від 5 до 100 різнопланових та різномасштабних аналізів, анкетувань, опитувань та інших соціологічних форм, тож орієнтовно ця цифра становить майже 4000 досліджень.
Наведу для прикладу деякі дослідження, які проводилися минулого року. Аналіз он-лайн опитування «Як ви вважаєте, чи замінить комп’ютер книгу, а електронна книга — друковану?», в якому взяв участь 101 користувач web-сайту, показав, що більшість користувачів сайту (63 особи) вважають: комп’ютер, електронні книги та друковані будуть існувати разом; 25 осіб —  що ніщо не замінить друковані книги; і лише 12 впевнені, що електронні засоби замінять друковані книги.
Серед 177 учасників обласного соціологічного дослідження «Комп’ютер книзі — друг чи ворог?» перевагу друкованій книзі у пошуках інформації надають 107 респондентів; більшість опитуваних, а саме 105 респондентів, вважають, що у друкованої книги є переваги над електронною, такі, як, наприклад, «зручніше читати», «краще сприймається текст», «знань від книги вистачає на більший час», «не потребує підзарядки», «книга має душу» та ін. Стосовно заміни комп’ютером друкованої книги і, навпаки, друкованою книгою комп’ютера 116 респондентів відповіли, що книга і комп’ютер будуть існувати разом; 50 респондентів вважають, що заміни не відбудеться, і лише 11 опитуваних сказали «так». 
Слід зазначити головне: підсумки цих та попередніх досліджень дають нам надію на хорошу подальшу долю книг і бібліотек, дають підстави зробити висновок, що в майбутньому ніщо не замінить книгу, а всі технічні новинки будуть існувати паралельно з традиційними носіями.
Я зупинилася лише на декількох «скільки?», хоча можна ще багато їх задавати. На жаль, не на всі «скільки?» відразу знайдуться відповіді. То ж всім колективом будемо працювати, аналізувати, записувати, адже ті, хто прийде після нас — бібліотекарі і читачі — мають право знати історію своєї Бібліотеки і обов’язок робити все від них залежне для кращого сьогодення майбутнього.

Вам понравилось? Поделитесь статьей в социальных сетях!

Добавить комментарий

регистрация, отзывы

счетчики


Яндекс.Метрика